| Поезія |
весілля
весілля кружляє в осінньому сні.
берези застигли, мов дружки цнотливі -
всміхаються листям, а вітер щасливо
гука: "гірко! гірко!" як гірко мені...
а де ж мій коханий? у кожному слові.
і поряд - суперниця дивна моя.
все марно. не можу боротися я,
бо він - наречений самої любові...
вінок над обличчям, а в серці - колючки:
тому назавжди і самотня така.
поглянь: ця незаймана ніжна рука
не знає тавра золотої обручки.
тримай так долоню - і люди побачать:
тримаєш кохану у ній. гарне фото...
весільного маршу загублені ноти,
а мрії, тримаючи шлейф, тихо плачуть...
(С) Анна Данканич
|
| | | | | | | |
| Рецензії |  vgladky | 08 Вересня 2008 12:20 | Гарно, але чомусь печально! +10
| Відповідь власника: |
| настрій такий - осінній і сумний...))) дякую |
| | chemicalling | 11 Вересня 2008 21:23 | Красиво.
Печально.
+10
|
| Додати рецензію |  |
Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | |
|
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
