| Поезія |
історія кохання*
десять... дванадцять... - із серцем в руці
йду. почарована світлом вікна.
ти - зовсім поруч, та сил вже нема -
врізались в ноги тверді камінці...
ніби ступаю по лезу ножа -
скуте все тіло, обмеження, біль.
я виробляю безколірну сіль:
ні, не з жалю, а тому що пройшла
зайвих сто кроків... то он твій палац,
стомлений принце нічних дискотек!
хто ця білявка, що стала між нас?
впала завіса у стилі hi-tec...
дивно танцюють істоти Землі!
втіхою в серці звучатиме Ліст.
хочу до тебе... облишила хвіст... -
як безпорадні ці ноги мої!
щастям світилися очі прекрасні:
рівню собі ти ведеш у танок.
сто двадцять дев’ять - останній мій крок.
піняться мрії у променях ясних...
(С) Мирослава Данканич
______________
* за мотивом казки Г.Х. Андерсена "Русалонька"
|
| | | | | | | |
| Рецензії |  Vatanebe | 08 Вересня 2008 10:23 | 
| Відповідь власника: |
| спасибі за посмішку! |
|  girLfromEngland | 08 Вересня 2008 17:04 |
| Відповідь власника: |
| дякую! |
| | chemicalling | 11 Вересня 2008 21:20 | Супер.
+10
| Відповідь власника: |
 |
|
| Додати рецензію |  |
Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | |
|
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
