| Поезія |
Смерч
Пронісся смерч у серці -
Усе перевернулось.
Мов у чужім озерці,
Як почуття минулось.
Не вірила, страждала,
Переконувалась в тім, чого нема.
Нікого більше бачить не бажала
І винна в тому я сама.
У смерчі закружились мрії,
А ще забрав він все буття.
Радій, бо ти ж усім радієш!
А я не можу втримать власнеє життя...
Безжально тане забуття.
І як же жити? Що робити?
І наближається далеке майбуття,
І хочеться, нарешті, знову полюбити!..
29.08.08р.
|
| | | | | | | |
| Додати рецензію |  |
Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | |
|
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
