| Поезія |
пустеля
я йду крізь натовп - проти течії:
тече ріка - боюсь у ній втонути.
кричу до тебе - голосу не чути.
свого життя перебираю дні...
живу, біжу, з людьми перетинаюсь -
тону в щоденній суєті довкола:
кручу, мов білка, безнадійне коло,
без ніжності твоєї задихаюсь...
страшна й безлика ця людська пустеля...
а час біжить, немов пісок крізь пальці:
душа напнута на зневіри п’яльці,
а крила - поприбивані до стелі...
(С) Мирослава Данканич
|
| | | | | | | |
| Рецензії |  vgladky | 29 Серпня 2008 12:15 | Сильно
| Відповідь власника: |
| вдячна...))) |
| | chemicalling | 29 Серпня 2008 18:06 | 10
| Відповідь власника: |
 |
| | Vatanebe | 04 Вересня 2008 14:23 | 
| Відповідь власника: |
|
|
| Додати рецензію |  |
Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | |
|
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
