| Поезія |
Щось сталося...
Щось сталося. Лиш мить.
Лиш погляд.
Руки.
Неспокій дивний.
Усмішка.
Печаль.
І молоточком підлим думка в скроні
Стука:
Не твій.
Не маєш права.
Не чіпай.
Неспокій дивний. Бо приємний спогад.
Укол.
Туше.
Ударом на удар.
Я знову запізнилася на потяг,
Що тихо перестукує у даль.
Тепер я зрозуміла сон вчорашній.
Померли стрілки.
Час стоїть.
Німий.
Укотре номер твій перенабравши,
Я зрозуміла: зайнято.
Не мій.
|
| | | | | | | |
| Рецензії |  туман-туман | 22 Серпня 2008 05:36 | Красиво, поетично...)
|  nevedusya | 22 Серпня 2008 07:53 | болюче, зрозуміло, прекрасно... +10!
| | студен | 22 Серпня 2008 09:17 |  10
| | Немая_тоска | 24 Серпня 2008 18:00 | красиво!!!!10!
| | chemicalling | 24 Серпня 2008 21:47 | Класно.
+10
|
| Додати рецензію |  |
Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | |
|
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
