| Поезія |
Твій білий хрест на сірім простирадлі
Твій білий хрест на сірім простирадлі
Розп’яттям вниз лежав вже дев’ять днів.
Його торкались пальці безпорадні,
Дівочі пальці... і над ним бринів
Дівочий голос... Як вона хотіла
Усе вернути... ну на мить бодай!
Тоді твій хрест, неначе квітка біла,
Зацвів би в ній – і розцвітив би рай.
Твій білий хрест... і серце їй стискалось,
І розпинало спогади її...
Вже дев’ять днів! Немов нитками в палець,
Врізались в тіло пестощі твої.
Вже дев’ять днів! І пальці безпорадні,
Дівочі пальці... і витки, витки...
Твій білий хрест на сірім простирадлі –
Юнача смерть від білої руки...
|
| | | | | | | |
| Рецензії | | Цей вірш не має рецензій |
| Додати рецензію |  |
Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | |
|
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
