| Поезія |
стоять дуби старезні непорушно
стоять дуби старезні непорушно,
вони вже майже прожили своє життя.
бажають лише вмерти "слушно",
і не ввійти у забуття.
дуби старезні - вічний знак,
що в нашім краї їх шанують.
і має статись так -
що їх буття зруйнують...
навіщо, люди? схаменіться!
забудьте помисли лихі!
думками власними зберіться,
не дайте статися біді!
- вони старезні, не потрібні,
і не життя у них, а існування!
- ви хочте показать, що такі здібні,
ви хочте спричинити знов страждання???
ще душі згублені не всі,
іще лишились добрі люди!
не дайте статися біді,
наш край вам цього не забуде.
8.08.08.
|
| | | | | | | |
| Рецензії | | Цей вірш не має рецензій |
| Додати рецензію |  |
Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | |
|
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
