| Поезія |
Як миттєво твоя свічка догоріла
Як миттєво твоя свічка догоріла
вона ж лише горіти розпочала
В останні хвилинки вона ще тліла
Та напевно така була доля твоя
Вогонь очей твоїх погас
Чому ж ти не думав про всіх і про нас
Там де ти там страшна безодня
Напевно ти там такий самотній
Я так хочу тебе повернути
Я так хочу погляд твій відчути
Та залишилась темна тьма
Вона така холодна і страшна
Лише тепер я зрозуміла що істинно люблю
Я кожним спогадом лише й живу
Я пам’ятатиму тебе і пам'ять зігріватиме мою душу
Я щаслива що ти був у моєму житті та не плакати себе не примушу
якби могла то б повернула час
коли могла тобі все сказати і про нас…
можливо ти десь існуєш і почуєш ці слова
ти мене чуєш я тебе кохала та сказати не змогла
можливо моє признання чує твоя душа
скажи чому саме ти
чому така лиха моя доля
чому саме ти а не я
|
| | | | | | | |
| Рецензії |  Немая_тоска | 08 Серпня 2008 06:16 | Пішов з життя - то його доля, а ти, мабуть, маєш призначення в цьому світі!!!
Продовжуй писати, розкривай себе, вдосконалюй!!! Ти маєш талант!!! Не змарнуй його!!!!
10!!!
|  drillinger | 08 Серпня 2008 06:53 | не повернеш того, чого не було,
бо від свічки тепло
вже із димом пройшло...
і душа наче дим відлетіла у рай,
ти її памятай!
зміст добрий, але працювати працювати ще треба багато!
авансом сьогодні поставлю -9!
|
| Додати рецензію |  |
Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | |
|
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
