| Поезія |
Німа красуня
Тихенько ,в садочку, ромашка росла.
Раділа життю,щаслива була.
Щодня піднімала головку жовтеньку.
До сонця простягала війки біленькі.
А сонечко світило для неї яскраво,
Теплим промінням вкривало ласкаво.
Лиш вечором вона опускала головку,
А місячне сяйво дарувало прохолоду солодку.
Жила,раділа красуня німа,
Але життя обірвало жорстока рука.
Тихенько додолу пелюстки летіли,
Болючі рани ромашка терпіла...
Награвшись доволі було кинуте тільце маленьке,
А поруч лежали пелюстки біленькі.
Ще капля життя у цім тільці була.
На траві лежала головка сумна..
І враз все навколо стало сумненьким
Погасла в зеленім тільці іскра життя.
А сонце все сяє над трупом маленьким,
Така є в світі жорстокість людська!
|
| | | | | | | |
| Рецензії |  Gnat26 | 05 Серпня 2008 11:08 | красиво...
| Відповідь власника: |
| спасибі:) |
|  Немая_тоска | 05 Серпня 2008 11:34 | Чудово...
| Відповідь власника: |
| дякую:) |
| | Glathic | 05 Серпня 2008 20:50 | Супер,чіпляє...
| Відповідь власника: |
| дякую,за щирі слова)) |
| | Gnat26 | 06 Серпня 2008 14:44 | Красиво...
| | girLfromEngland | 06 Вересня 2008 14:16 | вау....+12
| Відповідь власника: |
| дякую=) |
|
| Додати рецензію |  |
Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | |
|
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
