| Поезія |
Довіра
Всю надію свого серця
Я на Тебе покладаю.
Що мене чекає завтра,
Я у Бога не питаю.
І навіщо мені знати,
Знаю лиш одне, і досить.
Будеш Ти оберігати,
Даш,що серце не попросить.
Я у Бога не питаю:
Що чекає,як все буде?
Я живу отим, що знаю,
Знаю, що нема облуди
В тім, що Ти моя надія,
В тім ,що я твоя дитина,
В тім, що Ти мене врятуєш
Для Ісуса,Свого Сина.
|
| | | | | | | |
| Рецензії |  Немая_тоска | 05 Серпня 2008 09:11 | Просто таки чудовий вірш!!! Острів віри в океані безвір"я - це ваш вірш серед решти...
| Відповідь власника: |
| спасибі:) |
| | girLfromEngland | 06 Вересня 2008 14:17 | дуже лірично...
|
| Додати рецензію |  |
Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | |
|
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
