| Поезія |
Заповідь синові
Коли ти бережеш залізний спокій
Наперекір запеклій боротьбі
І всупереч підступності жорстокій
Не перестанеш вірити собі.
Коли чекаєш, подолавши втому,
Обмовлений, не станеш брехуном,
Ошуканий, не піддаєшся злому
І власним не хизуєшся добром.
Коли тебе не візьмуть в рабство мрії,
Твій дух в неволю дум себе не дасть,
Коли ти віриш, що твої надії
Не втонуть в морі суму та нещасть.
Коли добро ти здатен захистити
І запалити правди ліхтарі,
Зчіпляти знову витвір, вщент розбитий,
Хоча знаряддя вже давно старі.
Коли ти можеш всі свої надбання
Поставити на карту, щоб за мить
Програти все без жалю й дорікання -
Адже тебе злиденність не страшить.
Коли змертвілі нерви, думи, тіло
Ти можеш знову кидати у бій,
Коли триматися нема вже сили
І тільки воля владно каже: стій!
Коли в юрбі шляхетності не губиш,
А з владою - своєї простоти,
Коли ні кат, ні друг, якого любиш,
Нічим тобі не можуть дорікти.
Коли у тебе ціниться хвилина,
І ти від неї геть усе береш,
Тоді я певна: будеш ти Людина
І вся земля твоєю буде теж!
|
| | | | | | | |
| Рецензії |  Немая_тоска | 23 Липня 2008 08:25 | Дівчино! ЦЕ шедевр!!!
| Відповідь власника: |
| Дякую! Надіюсь що це оцінять інші. |
| | samakrascha | 11 Серпня 2008 10:17 | Дійсно.............. В мене просто немає слів.........Ти просто МОЛОДЕЦЬ!!!
| Відповідь власника: |
Мені приємно  |
|
| Додати рецензію |  |
Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | |
|
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
