| Поезія | Вінок з троянд Вінок з троянд…
Я так люблю троянди
Червоні, білі, не живі…
Вони будуть прекрасою хреста
Вони сховають жах всіх почуттів
Я так люблю троянди…
Вони відображають всю мене
Вони нагадують мій світ.
Їх обмиватимуть дощі
І вітер буде тихо їм шептати
Про це життя…
Вони не чутимуть його,
Вони ж то не живі.
Я зрозумію їх тоді
Вони ж такі як я…
Вони будуть завжди зі мною
І говоритимуть мені,
Що хочуть знову жити
І я скажу тоді їм в слід
Життя не потребує їх,
Вони ж то не живі…. | | | | | | | | | | Рецензії | студен | 19 Липня 2008 07:54 | 10
| Відповідь власника: |
| дякую за таку високу оцінку) |
| Мрійниця | 19 Липня 2008 12:12 | класний віршик.+10
| Відповідь власника: |
| спс... |
| | Додати рецензію | | Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | | |