| Поезія | [ історія лав ] ти сила вулкану, твій кратер почав
кидати у просторі версій
каміння, яке він у пазусі мав
і грів до пятьсот власних цельсій.
я й сам би не проти
торкатись грудей
чи навіть
заснути у грудні
між ними сховатись
від світу ідей
забути
всі справи марудні.
можливо відсниться історія лав,
що кратер твій кидає часом...
продовжуй - я скільки віршів промовчав,
то й цей промовчу цього разу. | | | | | | Користувач не бажає, щоб його вірші оцінювали | | | Користувач не бажає отримувати рецензії | |