Форум | Чат | Щоденники | Клуби | Знайомства | Ігри | Фотоальбоми | Конкурс краси Список користувачів Радіо
Запам\'ятати Зробити стартовою   
Мій профіль
Спілкування
Розваги
Корисне
Інформація
Послуги
Мова
Реклама
    Мобільна версія порталаnew
Поезія


Мертва наречена
 
Чи ти ще пам’ятаєш,
Чи ти уже забув?
Та ти вже не кохаєш,
Бо за давно ти моїм був.

Мої мертві мрії
Сни мої убиті знов,
Мертві мої сподівання і надії
І мертва моя не тече вже кров.

Ще так недавно, та дарма
Були ми разом і любов
Просила я, та марно
“Давай попробуємо знов”

Це був твій вибір
І рішення твоє,
А я тебе любила, повір,
А ти й не слухав серденько моє.

Тепер у білім я лежу,
До чорних дошок так пасує…
До неба може полечу,
А як ні, то на хмарах заночую.

Розлука й біль мене убили
І ти не винен в цім,
Мою душу погубили…
Передаю вітання їм.

Велика сила у любові,
Та більша-у розлуки,
Не будем більше ми з тобою
І ти не відчуєш ніжні мої руки…

І ніжний шепіт губ моїх
Ти не почуєш вже ніколи,
Хіба можливо в снах своїх,
Ти зараз чуєш мертвої розмову.

Останній раз побачиш у могилі,
Якщо ти прийдеш і любов прийде.,
А я тебе кохала, милий
І з вуст твоїх прощання упаде…

Тепер, у білім своїм одіянні
Виходжу заміж я
Річ не у нас, а в твоєму сприйманні
Я більше не твоя.

Я наречена Смерті
І біль я кров’ю запиваю
І краще було вмерти,
Ніж говорити “тужу, вмираю”.

Зі смертю кольцами ми обмінялись
І так багато я тобі ще не сказала..
Біль і розлука на вінчанні так сміялась,
Що я без сил на вівтарі упала.

І очі мої у могилі не реагують
На світло денне, молоде
І вени мої вже не запульсують
З очей твоїх одна сльоза лиш упаде.

І вітер буде сильно бити
Обличчя твоє миле і сумне,
Назнаючи, що будеш ти робити,
Коло могили мої ти впадеш.

І скотиться іще одна сльоза
Від болю, жалю і любові
І скажеш ти”вибач мені, кохана
Я був не вартий твої крові”.

Та втрачене вже не вернеш…
Тим більше мертву і приречену
І ти не раз ще той факт проклянеш,
Що я не твоя, а Смерті наречена.

Ти сам все вирішив
І сам цього хотів
Кохання наше вивітрив
І так нічого й не зрозумів.

Не зрозумів ти моїх слів,
Моєї щирої любові
Вірша мого не зрозумів
Кінець моїй смертній розмові.
 

 
Додано: 03 Липня 2008 00:20
Автор:   33нещастя » Вірші
Переглядів: 350
Категорія: Смерть
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Кількість голосів: 2
Середня оцінка: 10,000
 Додати / видалити з улюблених віршів Додати / видалити з улюблених авторів   

Рецензії
  Glathic 03 Липня 2008 09:30   
Оце так шедевр...Супер...
Відповідь власника:
Ого,не чекала такого почути....Дякую...)))))))))))

 
  darinello 27 Жовтня 2008 15:06   
Так,це просто шедевр...Може,й самого Тараса Шевченка перескочиш!
 

Додати рецензію

Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі.
Логін: Пароль: Я забув пароль
ЗареєструватисьЗареєструватись
Меню
Додати вірш
Мої вірші

Улюблені поети
Улюблені вірші

Найкращі поети
Найкращі вірші

Форум поезії
Показати всі вірші

Розділи
Без цензури
Білий вірш
Війна
Гумор
Дитяче
Дружба
Здоров'я
Інше
Їжа
Короткі вірші
Кохання
Музика
Ностальгія
Пародії
Патріотизм
Політика
Помста
Природа
Про RC-SVIT.com
Про душу
Релігія
Робота
Свята
Секс / Еротика
Сім'я
Смерть
Совість
Спорт
Суїцид
Техніка
Фантазії
Філософія
Показати всі вірші


Реклама