Форум | Чат | Щоденники | Клуби | Знайомства | Ігри | Фотоальбоми | Конкурс краси Список користувачів Радіо
Запам\'ятати Зробити стартовою   
Мій профіль
Спілкування
Розваги
Корисне
Інформація
Послуги
Мова
Реклама
    Мобільна версія порталаnew
Поезія


Одиночество
 
От страха прячется душа
Грехом разбита на осколки.
Устал я ждать падений час
В молитвах постных и без толку.

Формально в небо я смотрю
Надежд разбросанных по жизни.
Всегда искал теперь - тяну,
Свой крест, ломающий мне спину.

Улыбка слепит всем глаза,
Но сердце мыслями терзает.
Всех убедил – себе нельзя,
Соврать… я жизнь свою теряю.

Я одинок среди людей,
Но близок падшим и изгоям.
Срываю с тела гадких вшей,
Что плоть грызут и дышат гноем.

Как ангел сбитый на бетон
Я в одиночестве терзаюсь.
Пытаюсь вырваться, но вонь
В грязь с головой меня вонзает.

Я от себя бегу в туман,
Где слизь болота под ногами.
Сковала мысли, как дурман
Своими теплыми словами.

Пытаюсь крикнуть со всех сил,
Но в легких каменное днище.
Конец становится мне мил
От сладкой и противной жизни.

Тянусь, что б выхватит хоть миг
В глазах друзей я пониманья.
Кровавый след покрыл мой мир
Затмил весь свет и покаянье.

Бегу, я от себя бегу
О камни больно спотыкаясь.
В слезах молится я пытаюсь,
Но стать на ноги не могу.

Мне стыдно, холодно, противно
За ложь, за слабость и позор,
Инстинкт собачий и весь вздор
Что я давно несу по жизни.

За хитрость и любовь к деньгам,
За жадность, пустоту мечтаний.
За то, что совесть променял
На миражи и обещанья.

Как дешево продал себя,
Как низко пал в свое забвенье?
Все, что имел - я потерял,
И нищим стал подобно тени.

Вишу бесцельно в небытие,
Хватая пустоту руками.
Стремлюсь все высказать словами,
Но горечь жжет все горло мне.

Тихонько в темноте я плачу
Избит, поломан, но живой.
Я знаю, есть тот путь иначе,
Когда раскаюсь пред Тобой.

Когда приду к Тебе - Отец,
И честно не кривя душой.
Все расскажу Тебе как есть,
Бес лжи, не прячась за стеной.

Стеной высоких людских мнений,
Престижа, осуждения других.
Начну ловить Твои мгновенья,
И слушать голос с губ Твоих.

Проникнусь сердцем и душою,
Внимая истине, любви.
И оживу тогда с Тобою,
И для тебя я стану жить!
 

 
Додано: 28 Червня 2008 10:27
Автор:   Скорба » Вірші
Переглядів: 204
Категорія: Релігія
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Кількість голосів: 1
Середня оцінка: 10,000
 Додати / видалити з улюблених віршів Додати / видалити з улюблених авторів   

Рецензії
  lychuk 01 Липня 2008 11:56   
Супер! +10
 

Додати рецензію

Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі.
Логін: Пароль: Я забув пароль
ЗареєструватисьЗареєструватись
Меню
Додати вірш
Мої вірші

Улюблені поети
Улюблені вірші

Найкращі поети
Найкращі вірші

Форум поезії
Показати всі вірші

Розділи
Без цензури
Білий вірш
Війна
Гумор
Дитяче
Дружба
Здоров'я
Інше
Їжа
Короткі вірші
Кохання
Музика
Ностальгія
Пародії
Патріотизм
Політика
Помста
Природа
Про RC-SVIT.com
Про душу
Релігія
Робота
Свята
Секс / Еротика
Сім'я
Смерть
Совість
Спорт
Суїцид
Техніка
Фантазії
Філософія
Показати всі вірші


Реклама