| Поезія |
Любов знову
Давай відтворимо любов...
Я покохаю тебе знову,
Знову знайду себе в тобі,
Огорну серце в травму нову,
Щоб загорілось, як тоді.
Тебе я скривджу іще раз,
Ненавиджу повторень та я хочу
Побачити знов розпач,
Зазирнувши тобі в очі,
І знову вбити твою віру в нас...
Хіба ці муки не прекрасні,
Хіба не все, що тобі треба, -
Це оп'яніти мною й впасти
Й в сльозах тримати біля себе.
...Давай, я знову...
Все одно, нічого вищого не мати,
Ніхто ж не зможе, окрім мене,
Тебе так ніжно..,
Поховати...
|
| | | | | | | |
| Рецензії |  Abigel | 08 Червня 2008 12:44 | сумний вірш, але гарний...)
| Відповідь власника: |
| Дякую... |
| | Abigel | 08 Червня 2008 12:44 | +10)
|  студен | 08 Червня 2008 14:00 | 10
| | вона | 11 Червня 2008 19:01 | В твої вірші закохатись можна 10
| Відповідь власника: |
Закохатись? Дуже дякую. В принципі, написані вони саме під впливом цього почуття. Тому, напевно, щось подібне випромінюють.
Спасибі вам... |
| | вона | 14 Червня 2008 22:19 | А ми тепер на "ви" 
| Відповідь власника: |
| Спасибі тобі велике... За оцінку, за нагадування. |
|
| Додати рецензію |  |
Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | |
|
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
