| Поезія |
Сім днів
З тобою було все як вперше...
Я загубила відлік часу.
І кожна мить така незвична,
Невже я дочекалась щастя?
Сім днів з тобою й день без тебе,
Сім днів як молоко із медом.
Сім днів на крилах... Пролетіли.
З дощем згадаю ті обійми.
Ось другий день після семи.
Так холодно. Зігрію чаю.
Прийдеш, подзвониш, обіймеш.
Якби ти знав як я чекаю…
Вам так цікаво : “Ну який ж кінець?”
Він не прийшов й не прийде більш ніколи.
Він залишив на згадку сім щасливих днів,
А я не зможу так любити знову.
|
| | | | | | | |
| Рецензії | | Цей вірш не має рецензій |
| Додати рецензію |  |
Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | |
|
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
