| | Не проси , не тримай, не засмучуй! |             new | | Поезія |
Не проси , не тримай, не засмучуй!
Не проси , не тримай, не засмучуй!
В сон дрімучий всі Київські кручі.
Й ковдра спогадів тілу колюча -
Забирайся ,іди ,відлітай...
Я вже звиклась - турботи-роботи…
Ранком –кава, а вечором – чай.
Я устигла у лід захолоти!
Заскучав - ну тоді забігай...
Не торкай, не цілуй, не бажай....
Все скінчилось Я жінка заміжня…
Блазнювання, як глина потріщена
І розгорнутих вій антирай…
Не сумую , не плачу, не жаль!
Я для тебе готичний кришталь!
Із піщини виплавлює сталь…
Заміжня і заміжня... Прощай...
|
| | | | | | | |
| Рецензії |  velkOn | 01 Лютого 2009 13:32 | оригінальне римування.+10
|
| Додати рецензію |  |
Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | |
| |
