| Поезія |
МАМА
Мама плекає думу -
Життя, як почати знов,
Мамо, але ж твоя брама - не гума,
Щоби сина вернути в кров.
Ма - частина слова,
Ма - частина друга слова.
Між ними - брама, всім знайома.
А далі (в пісні) - кома.
Виє мама зважай
Мама жадає все почати знов.
Жадає в собі розчинити свого сина.
Але в сина личко - вже не суничка.
Ти не сунь суничку в браму, мамо.
Ти не бався, це - не діє.
Виє мама аж шумить гай
Мама - дві частини одного слова,
Якщо їх розвести, мамо, буде брама.
Але слово "мама" - яке слово!...
Воно стисле, воно стиснуте, воно ціле,
Воно чуле!
Слово "мама" !!! - це зачинена брама в
Минуле.
|
| | | | | | | |
| Рецензії | | Цей вірш не має рецензій |
| Додати рецензію |  |
Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | |
|
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
