| Поезія |
квітка
Ти барви веселки,
Ти колір надії,
Чарівна як небо,
Й казкова, як зірки.
Легка, як хмаринки,
Немов би хустинка,
Як вітер підняв
І поніс кудись вдаль.
Залишив лиш згадку
Про тебе й про небо,
Те гарне, й те ніжне,
Що є у тобі.
Ти гарна як квітка,
Одна серед поля
Своєю красою
Ти все озоришь.
Як перші проміння
Твоя усмішка сяє,
І як море бездонне
Твої очі блищасть,
Прекрасна, незламна,
Й божественна жінка,
Цвітешь і не в’янешь,
Тому що ти квітка!
|
| | | | | | | |
| Рецензії | | Цей вірш не має рецензій |
| Додати рецензію |  |
Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | |
|
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
