| Поезія |
Ось все що скажу на прощання...
Я більше не прийду, я не заплачу,
Тебе вже не згадаю, не пробачу.
Ти пояснив – я постаралась, зрозуміла,
Я зникла, хоч цього і не хотіла.
Лиш не приходь і не кажи нічого,
А я не буду пам’ятати злого.
Нехай кохаю і нехай сумую,
І час від часу у думках малюю.
Але не буду я і ти не будеш,
Обов’язково все оце забудеш.
Знайдеш кохану у житті людину
І зрозумієш що зустрів єдину...
Я знаю що вже вкотре знов прощаюсь,
Іду але чомусь назад вертаюсь,
Та це востаннє, обіцяю,
Ти можеш йти, тебе я відпускаю..
|
| | | | | | | |
| Рецензії |  SmallandCrazy | 14 Квітня 2008 15:23 | Сумно...Ніби про мене...Але прощання ще не сталося,а може і не станеться вже в котре повертаюся...+10 
| Відповідь власника: |
Може і добре що повертаєшся.....та я також не можу остаточно зупинитись.
Дякую  |
| | galjunik | 25 Квітня 2008 11:52 | В кожного із нас в житті була така історія... Вертаємся, бо любим і не вірим у майбутнє одночасно... Дуже гарний вірш.
|  usuf | 02 Травня 2008 11:09 | дуже гарно
| | olena18 | 28 Липня 2008 21:59 | дуже гарно ! и дуже знайоме почуття!
| | chemicalling | 28 Серпня 2008 23:04 | +10
|
| Додати рецензію |  |
Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | |
|
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
