| Поезія |
Навіщо се тобі?
Навіщо се тобі – сльози моєї опік?
Вона тобі не поверне життя…
Твої скупі слова, холодний дотик –
То хто з нас мертвий: ти чи я?
Навіщо се тобі – душі моєї попіл?
На згарищі й руїнах долі не шукай.
Надумалась. Лишаю серця докір –
Тобі. І відлітаю з птахами… бувай.
Навіщо се тобі – моя остання пісня?
Хіба на те, аби не зрозуміти,
Що я співала ДО, а що – вже ПІСЛЯ.
Тобі зо мною не летіти…
Навіщо се тобі – благать у мене пір’я?
Напевне знаю – ти не полетиш…
Залишишся на власному подвір’ї –
І байдуже, чи ти мені простиш.
(С) Мирослава Данканич
|
| | | | | | | |
| Рецензії |  chemicalling | 19 Серпня 2008 22:10 | Гарно.
+10
| Відповідь власника: |
| дякую! |
|  Інночка | 27 Травня 2009 15:06 | 10...
| Відповідь власника: |
| дякую за оціночку...))))) |
|
| Додати рецензію |  |
Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | |
|
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
