| Поезія |
Лелека
Злетіла лелека Різдвяної ночі,
Сказала так дітям своїм:
"На Божого Сина поглянути хочу
Від вас передам я уклін"
Граційно і швидко летіла лелека
Від дому, де діти малі,
І ось Віфлеєм вже замріяв здалеку
У сяйві Святої Зорі.
І бачить лелека: сповита дитина
У вбогих ясельцях лежить.
І стало їй жаль. І очі пташини
Сльзами наповнились вмить.
Біленькі пір’їни із крилець своїх
Стелила в ясельці вона.
Останнє тепло, так здалося на мить,
Лелека б Йому віддала.
Та мовила раптом Святая Дитина:
"Пташино, лети до людей!
Ти в кожному домі бажана віднині.
І станеш ти другом дітей!"
(С) Мирослава Данканич
|
| | | | | | | |
| Рецензії |  chemicalling | 14 Серпня 2008 21:49 | Гарно.
Молодець.
+10
| Відповідь власника: |
| велике спасибі...))) |
|
| Додати рецензію |  |
Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | |
|
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
