| Поезія | Ку-ку Кукушка крикнула: ку-ку, Кометою карета катит, Крутя корявую клюку, Крадется князь, кряхтя, к кровати.
Кривлялся княжий конкурент, Кукушкиным кукуя криком, Княгине кланялся корнет, Конь коренной копытом кликал.
Конюшня, клен, карниз, кровать - Корсет, как кокон, комом кинув, Кукушкой кончит куковать Кровавогубая княгиня.
Кипя конфликтом, куцый князь, Как коршун кинулся к коварной, Картаво клятвою клянясь, Княгине карою кровавой.
Круша когтями кружева, Князь кровожадно крякнул: Квиты! Колец коралловых кайма Кусает красный клейкий клитор. | | | | | | | | | | Рецензії | STYDENTUK | 23 Березня 2008 14:04 | А тут мені взагалі мало, що зрозуміло. | chemicalling | 19 Серпня 2008 22:53 | Так зрозумів, основна сила вірша була закладена в тому, аби всі слова розпочиналися на літеру К, чи як? | shav2008 | 08 Червня 2009 05:50 | К К К Класно! | | Додати рецензію | | Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | | |