| Поезія | Алкоголь Вперед ступати крок за кроком
Над прірвою, що у кінці.
Так марнувати рік за роком
З портвейну пляшкою в руці.
Дивитись в небо і не знати,
Що сонце світить ясно там,
А безпросвітно лиш вживати:
Вливати в себе сотні грам.
Перебиватись з дня на день,
Шукати де б і з ким хильнути.
Терпіти ниючу мігрень,
Вкінці під лавкою заснути.
А вранці з рота перегар
І під очима темні кола.
Це наслідки вина й водяри.
Чом то була не «Кока-кола»?
Вперед ступати крок за кроком
Над прірвою, що у кінці.
Так марнувати рік за роком
Зі смерті пляшкою в руці. | | | | | | | | | | Рецензії | ab_4 | 28 Січня 2008 09:38 | "Бухло"- це круто, дуже круто може змінити твоє життя. | Svyatium | 28 Січня 2008 11:48 | О, знаю таких людей, що ходять над прірвою, знову описано дуже добре... +10. Але дозвольте запитання, що стимулювало Вас написати цей вірш? | студен | 01 Червня 2008 05:30 |  | chemicalling | 15 Серпня 2008 22:32 | +10 | | Додати рецензію | | Вибачите, але рецензії можуть додавати лише зареєстровані користувачі. | | |